Галерея картин: Для тих хто не любить мапи, але любить картини

Гравюра, створена французьким художником Шарлем Меріоном у 1854 році. Цей твір — основний та найбільш популярний у серії його робіт «Акватинти про Париж». Автор використовує техніки офорта та сухої голки, аби майстерно передати деталі собору Нотр-Дам та його архітектурну велич.

Майстерна гра зі світлом і тінню створює направду готичну картину. Контрастні чорні птахи на білому небі, тіні похмурих хмар, поодинокі люди — атмосфера достатньо напружена та динамічна. У цього полотна є власне життя, і воно живе ним, попри глядача.

Цікавий факт: техніка була обрана автором не дарма. Він страждав на дальтонізм, а монохромна палітра дозволяла йому передати емоційність, не використовуючи кольорів.

Дивовижна робота художника Аугуста Генріха, що була створена ним в останні роки життя, виконана у стилі романтизму. У центрі композиції — величні Баварські Альпи, оточені засніженими пагорбами. Його роботи часто передавали душевний стан автора. Зокрема тут ми можемо відчути спокій, бажання тиші та певного усамітнення.

Пастельні кольори, деталізований, але одночасно і напівпустий пейзаж, що залишає місце для фантазії. Автор використовує мінімум колірних засобів, досягаючи максимального ефекту. Насправді майстерна робота.

Цікавий факт: на звороті роботи є ескіз церкви Санкт-Бартоломе на озері Кенігзеє, що свідчить про подорожі місцевістю та зацікавленість автора навколишніми краєвидами.

Картина німецького художника Генріха Йозефа Шюца, створена у техніці акварелі та акватинти. У центрі роботи — екзотичні павільйони Королівських ботанічних садів Кью поблизу Лондона, зокрема Альгамбру та Китайську пагоду. Робота є одним із яскравих представників захоплення орієнталістською архітектурою, яке часто мали європейці. Вони вважали архітектуру та пейзажі Сходу максимально захопливими.

Робота виконана у світлих пастельних тонах, чіткими та виваженими мазками, що створює достатньо реалістичне зображення. Навіть попри усю казковість, яку ми можемо спостерігати у передачі фігур людей — вони мають вигляд ляльок у ляльковому будиночку. Маленькі, деталізовані, ніби штучні.

Акварельна робота Джона Гілла, створена за мотивами акварелі ірландського художника Вільяма Гая Волла. Автор надихався його пастельними роботами з деталізацією, яка по істині вражає. І його робота не є дуже відмінною — вона передає точні деталі навколишнього пейзажу, погодних умов та навіть дрібні рухи персонажів.

Полотно є одним із серії 20 робіт, що зображують пейзажі біля річки Гудзон. А місце на зображенні — околиці Вест-Пойнту, де розташована Військова Академія США.

Картина виконана у світлих пастельних кольорах, що передають спокій та умиротвореність місцевості. Тихої, затишної. І це чудово передається за допомогою акватинти, яка дозволяє вишукано грати з балансом світла та тіні.

Майстерна робота у техніці офорта та акватинти, створена Томасом Роулендсоном. У центрі зображення — руїни замку Скарборо Касл, що виступають у Північне море. Він був побудований ще у далекому 12 столітті та мав стратегічне значення для цієї місцевості. На передньому плані ми можемо бачити людей, що відпочивають та милуються околицями. Це підкреслює важливість цього місця, як курорту, у той час.

Цікавий факт: робота була однією із серії Poetical Sketches of Scarborough, що слугувала певним путівником тією місциною, яким могли послуговуватись інші. І хоч автор полюбляв виконувати картини у сатиричному жанрі, ця серія — достатньо лірична.

Твір «золотої доби» данського мистецтва від художника Мартінуса Рьорбю. Він був майстром деталізованого малюнка, яке не тільки чітко передавало реальність, а й несло певні глибокі сенси. Ця робота, виконана графітом, була створена під час подорожей автора.

Ми можемо бачити маяк у Травемюнде, німецькому портовому місті на узбережжі Балтійського моря. Він — ніби символ шляху і пошуку, та суспільства, де провідні технології того часу поєднуються із минулим. А від самого полотна віє спокоєм, тишею, та поодиноким звуком шелесту листя. Ніби люди залишили робочі інструменти та пішли на довгий перепочинок.

Майстерна гравюра італійського художника Джованні Вольпато, у співпраці зі швейцарським художником Абрахамом Луї Родольфом Дюкросом, що виконана у техніці офорта. Вона є однією із серії гравюр, що передають красу італійських місцин, але в авторському опрацюванні дійсності. Власне — це не живопис за реальними зображеннями, скоріш — адаптовані спогади та відчуття.

Робота була проявом тенденції до документування. Тож сама Вілла, що розташована в Капрарола, передана достатньо точно. Це п’ятикутна споруда, побудована в епоху ренесансу — монументальна, пам’ятна для італійської архітектури та ідеально вбудована у навколишній пейзаж.

Полотно насправді захоплює: приємні пастельні кольори, надзвичайна деталізація, динамічний сюжет та яскраві персонажі. Її можна розглядати годинами, кожного разу знаходячи щось нове.

Робота австралійського художника, що зображує регіон Вікторії, Австралія. Про неї відомо достатньо мало, але що характерно — картина була виконана у звичних для автора техніках та стилі. Скоріш за все, це акварель із домішками інших матеріалів, проте зараз важко сказати точно.

Полотна автора мають неабияку історичну цінність, адже він не лише майстерно передавав атмосферу, а й детально зображував сільське життя та архітектуру того часу.

Та щодо атмосфери, вона тут особливо казкова: дерева схожі між собою, наче розмножені, поле плавно перетікає у небо, а люди — ніби просто є споглядачами, що спокійно займаються своїми справами.

Автор не використовує багато кольорів, але бере максимум з їх потенціалу: комбінує, експериментує, зливає у єдине.

Перед нами — детальне зображення місіонерського комплексу Моравської церкви в Дімбулі, штат Вікторія, Австралія. Метою створення цього будинку було навернення місцевих аборигенів у християнство та їх «окультурювання».

Для створення основи роботи автор використовував графіт з подальшим розмалюванням, скоріш за все аквареллю або гуашшю. Полотно достатньо реалістичне та деталізоване, проте будинок — основа композиції. За допомогою такого прийому автор, скоріш за все, хотів передати його значущість у тогочасному контексті. А пастельні кольори зовсім не відволікають нас від споглядання основного.

Картина української художниці Марії Бородін, що зображує історичне місто в затоці Котор, Чорногорія, відоме своєю добре збереженою середньовічною архітектурою та природними пейзажами, що захоплюють. Гори, які оточують місцевість, здіймаються до 1500 метрів, що створює враження справжнього фйорду. Саме місто оточене стародавніми стінами товщиною від 2 до 16 м, а його стара частина є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. І в цілому, Котор є гармонійним поєднанням архітектури, природи та історії.

Картина переносить нас у затишний вечір, коли сонце вже майже за обрієм. Об’єкти, що знаходяться у тіні, не деталізовані, тому лишають простір для фантазії та споглядання основного — міста, що живе насичене життя та сяє, а кожен вогник у вікні — це чиясь історія, яка створюється просто зараз. Атмосферне полотно, виконане акрилом на папері.