Монохромне полотно британського художника Джозефа Тьорнера — приклад майстерної роботи у жанрі пейзажної гравюри, що зображає старовинний англійський замок. Воно є частиною серії «Книга досліджень» (Liber Studiorum), за допомогою якої автор хотів передати природність та монументальність, величне та просте. І все це — використовуючи ноти романтизму. У цьому він вважається першопрохідцем серед британських художників.
Тьорнер мав особливу любов до руїн та старовинних замків. Він зображав їх динамічно, живо, активно використовуючи гру світла та тіні. Зокрема тут ми можемо бачити, як полотно чітко ділиться на дві частини — ту, на яку падають промені сонця, і ту, що знаходиться у напівтемряві. Світло є лише у поодинокому вікні, де люди займаються своїми справами. А ззаду — височіють спогади про минулу велич.
Ця робота, виконана італійським художником Луїджі Маєром, є частиною серії «Види Єгипту», створеною під час турне британських аристократів Сходом. Автор супроводжував британського посла протягом його місії. Ця конкретна картина, що виконана за допомогою акварелі, зображує мусульманські гробниці в околицях міста Розетта (сучасний Рашид), що розташоване на північному заході Єгипту, між Каїром та Александрією.
Його робота, як і інші твори європейців, є важливою для розуміння сприйняття Сходу іноземцями. Часто вони вважали ці місцини загадковими, дещо містичними та особливо привабливими для подорожей. І це легко можна побачити на полотні: неяскравому, атмосферному, пастельному. Де серед тиші лише чутно кроки та сплески води.
Полотно американського художника Вільяма Троста Річардса, що зображає тихий вечір на березі річки Скуам. Автор був відомим своїм майстерним вмінням реалістично та детально відтворювати пейзажі. Зокрема тут він використовував акварель, гуаш та графіт.
Якщо трохи примружити очі, може здатися, що ви дивитесь на фото. Тепле, дещо нечітке, ніби зроблене на старий цифровий фотоапарат. Це враження складається завдяки кропіткій роботі художника зі світлом і тінню, які створюють враження реальності об’єктів. Правильні кути сонячних променів, відблиски на воді, трохи затуманені гори. Навіть легкі хмари, які тихо пропливають повз. Кожна деталь тут має своє значення для одного — створення цілісного висловлювання.
Картина «Підхід до Монтевідео» виконана у дуже цікавій техніці — акварель по графіту. Такий спосіб зображення був не простим вибором автора Конрада Мартенса, адже це дало йому змогу передати бажану атмосферу. Жовті та сіро-фіолетові відтінки переносять нас у тропічний, спекотний клімат, хмарний день, галас морських хвиль та віддалене стукотіння робочої техніки.
Цікавий факт: Конрад був топографічним художником, тому мав можливість доєднатись до експедиції на судні «Бігль». Одним із членів екіпажу також був всесвітньовідомий Чарльз Дарвін.
Картина із серії «заходів сонця» від талановитого американського художника Вільяма Троста Річардса, що реалістично зображує захід сонця у горах. Атмосфера майстерно передана за допомогою використання акварелі, м’яких мазків та пастельних кольорів: синього, блакитного, зеленого та бежевого.
Реалістичності додає і прискіплива робота автора над деталями: від схилів гір до туману та трави. Річардс був професіоналом своєї справи, що нерідко підтверджувалось численними виставками його робіт та заслуженим визнанням. А його картини значно вплинули на розвиток інших художників-пейзажистів не тільки в Америці, а й у світі.
Одна із 71 гравюр серії робіт «Книга досліджень» (Liber Studiorum) британського художника Джозефа Тьорнера. У серії автор майстерно зображував пейзажі та природу, турботливо ставлячись до деталей та передачі атмосфери. А також — розкладає пейзажі по поличках: морські, архітектурні тощо. Зокрема ця робота виконана у техніці офорта, та художник любив експериментувати. Тому ми можемо спостерігати прояви інших технік: акватинта та мецотинто, що використовувались для яскравішої передачі світла, тіні й створення ефекту, схожого на акварель. Цей підхід був новаторським на той час і став натхненням для багатьох його наступників.
Експресивний, драматичний пейзаж художника Ель Греко, що став одною із найбільш впізнаваних його робіт. Дослідники говорять, що у цій роботі яскраво виражений стиль епохи Відродження, через витягнуті фігури та особливості зображення деталей. А інші дослідники стверджують, що такою напівказковою атмосферою автор прагнув передати духовність цього місця, а не його реалістичність.
Унікальність картини у тому, що вона була одним із перших подібних іспанських пейзажів того часу. Ба більше — з релігійними спорудами на ньому.
Небо займає чи не найбільшу частину полотна. Воно живе, дещо тривожне, темне. Ніби ми стали свідками бурі, що насувається. Такий ефект автор досяг завдяки ювелірній роботі зі світлом і тінню. Не дивно, що ним надихалось багато художників-послідовників, зокрема й імпресіоністів.
Акварельна робота талановитого пейзажиста Джозефа Тьорнера, створена під час його подорожі Альпами. На картині, створеній у теплих пастельних тонах, зображений вид на старовинний замок Шатель Аржан та долину Аоста. На передньому плані — дорога до Сен-П'єра, нижче — церква Святого Роха, а далі — річка Дора-Бальтеа, старовинний міст і місто Вільнев, на тлі яких височіє вершина Гранд-Русс. Людина, яку ми бачимо у правому нижньому куті, додає полотну динаміки та демонструє велич споруд навколо.
Картина має певну атмосферу незавершеності. Це було характерним подібному виду робіт. Адже ескіз, зазвичай, малювався графітом на місці, а пізніше — робота допрацьовувалась кольором у майстерні. Та це не мінус, бо такий прийом залишає простір для фантазії глядача.
Картина талановитого американського художника Джозефа Тьорнера, виконана аквареллю. На ній зображена панорама Лондона, яка відкривається з Гринвіцького мосту.
Дослідники Метрополітен музею, в якому зберігається картина, наголошують, що вона — відображення двох різних часів. На передньому плані жінка демонструє плани міста пенсіонеру флоту, що символізує минуле Англії. Позаду — чоловік, в актуальному на той чай капелюсі та жовтих рукавичках, підіймає руки вгору, уособлюючи сучасність та прогрес. На задньому фоні — річка Темза, Королівський військово-морський шпиталь, спроєктований сером Крістофером Реном, та міський горизонт Лондона, що створюють дещо розмиту картину майбутнього. Яке ніби й тут, але ще далеко.
У палітрі картини — світлі, напівпрозорі кольори, що були характерним вибором автора. Такі пастельні відтінки додають роботі повітря, легкості та деякої невимушеності. Це дозволяє зробити тло лише фоном, на якому розгортається основний сюжет.
Ще одна талановита робота пейзажиста Джозефа Тьорнера, що зображує вид на фортецю Л'Есейон, розташовану в долині Мор'єнн у французьких Альпах. Фортеця була захистом стратегічного шляху до Італії. Є думка, що за основу автор використав гравюру з книги свого друга Вільяма Брокедона.
У роботі художник використовує характерні йому пастельні кольори, дещо вибіркову деталізацію та плавні лінії. А акварель дозволяє зробити полотно повітряним, легким і майже невагомим. Таким чином автор досягає повітряності композиції, й об’єднує природні та архітектурні об’єкти у єдине ціле.