Полотно було намальоване Вінсентом під час перебування в Овер-сюр-Уазе, що у Франції. Воно виконане на подовженому полотні, у форматі здвоєного квадрата, що було характерним для робіт останніх років його життя. Для картини художник використовував масло, активні та широкі мазки й гру контрастів.
Композиція роботи ніби поділена на дві частини: холодний синьо-білий верх та теплий жовто-зелений низ. Це передає дещо суперечливі настрої, залежно від того, на чому фіксується око споглядача. У своєму листі до брата та його дружини, Ван Гог зазначав, що зобразив безкрайність поля під загрозливим небом, як символи смутку та безмежної самотності.
Сумний, але правдивий факт: Вінсент створив цю картину в останні місяці життя й у листі також говорив: «сподіваюсь, вона може передати мій стан, який я не можу описати словами».