Олійне полотно французького художника, графіка та скульптора Теодора Жеріко, якого вважають одним з основоположників романтизму у живописі. Вона задумувалась як одна із серії з чотирьох робіт, що демонстрували б різні часи доби. Але завершив автор лише три.
На картині — акведук, який він побачив під час своєї подорожі Італією у 1816–1817 роках. Місце настільки вразило його своєю величчю, що він вирішив передати це максимально детально: загрозливі дощові хмари, сонце, що сідає, масивність конструкції та достатньо реалістичний пейзаж навколо. Це передає зв’язок природного та людського, що співіснує гармонійно. А завдяки грі світла і тіні, полотно передає мінливість та силу стихії, яка насувається на тихе місце.