Час створення картини збігся з періодом перебування Шевченка в археографічній комісії, що займалась дослідженням історичних пам'яток. А також із часом, коли митець подорожував країною та Київщиною, зокрема.
Картина виконана у звичному для Тараса Григоровича стилі — реалізмі, з використанням графічності та чіткості. Але тут не тільки тонко передані деталі споруди, а й повітряно та ніжно зображено навколишній пейзаж. Динаміки додають дерева, люди, що розходяться у своїх справах, та, звісно, небо. Воно займає чи не більшу частину картини, й створює атмосферу спокою тихого, можливо осіннього, дня.